Футбольному клубу «Ковчег» 12!

20 вересня 2010р. в церкві «Голгофа» футбольний клуб «Ковчег» відзначав свою 12-ту річницю. На святкування прийшло близько 30 футболістів зі своїми дружинами, подругами та дітьми.

У залі, де проходив вечір, була оригінальна обстановка, атмосфера свята. Свято відкрили молитвою, після чого була цікава гра, в якій хлопці складали команду №1, а дівчата ― команду №2. Суть гри така: дівчата задають питання хлопцям на тему кулінарії, моди чи косметики, а хлопці дівчатам на тему футболу. Гра були розминкою, розрядженням обстановки, і всім було весело й цікаво. Ось одне з питань від хлопців: «Найгламурніший футболіст?». Дівчата вагались між Девідом Бекхемом і Кріштіано Роналдо, але оскільки Роналдо молодший та неодружений, то він більше підходить під це звання. Відповідь була вірною.

Після гри до слова вийшли засновники ФК «Ковчег»: Віктор Грох, Олег Корецький та Віктор Михайлюк.

Олег Корецький більше розповів про заснування ФК «Ковчег», про те, як боролися з першими складнощами.

За словами засновників, спочатку знайти команду було проблемою. Траплялося, що хлопці, які приходили, були впевнені, що вміють грати, а на ділі було не так.

Старались брати декілька запасних гравців на випадок, якщо хтось травмується. За словами Віктора Михайлюка, на першому матчі дуже хвилювались: «Ворота великі, а я не можу пенальті забити». Він розповів про деякі кумедні моменти з перших матчів ФК «Ковчег». Засновники підкреслюють: підростаюче покоління почало краще грати. Добре, що вже є форма, м’ячі. Приємно, що кожного разу є нові гравці, що «Ковчег» розвивається, не стоїть на місці. Ковчегівці їздять в різні міста на матчі та чемпіонати. «Приємно, що команда грає на місто, і, навіть, не завжди програє», - з гумором зазначив Віктор Михайлюк.

З командою, яка починає свій матч з молитви, завжди присутній Бог – вважає Віктор Грох. Він зазначив: «В ті далекі часи, коли організувалася ця команда, Бог поклав мені на серце рядки:

Футбольный клуб «Ковчег»

Победы легкой ты не жди,

Ее ты силой пребывай

И славу Господу воздай!

Команда, яка відчуває присутність Божу – велика команда, тому що і в ній грає сам Ісус Христос. Бог об’єднує різних людей. І я хотів би, щоб Бог нас об’єднав нас всіх!»

Після заглиблення у минуле В’ячеслав Андрікевич розкрив сутність Слова Божого і розповів молоді про Бога. Проповідь була більш молодіжною: це було одночасно спілкування і мудрі поради. Молодь взяла для себе багато цінного.

А ось і настав очікуваний момент: частування святкового торта! Розрізання торта взяв на себе головний тренер ФК «Ковчег» і ведучий свята Віталій Грох. Доречі, торт був особливий: кондитери, використовуючи сучасні технології кулінарії, зобразили на торті 2 фото ФК «Ковчег» з шоколаду та карамелі. Всі хотіли з’їсти саме своє зображення. Під час частування тортом та канапками гості дивились відеокліп про футбольний клуб «Ковчег», присвячений його 12-річчю.

Гравці говорять про ФК «Ковчег»:

Гранатюк Іван (14 років):
«Я потрапив до Ковчега після того, як я виявився в числі кращих гравців під час християнського чемпіонату. Моя ціль - бути професійним футболістом, стати гравцем «Шахтаря». В ФК «Ковчег» я знайшов багато друзів. Мені подобається відношення лідерів до нас, дружня атмосфера».

Токарчук Микола (18 років):

«Мій брат віруючий, він - тренер, костяк команди, старший гравець. Одного разу ми грали в футбол, і він запропонував мені спробувати свої сили в команді. Ось так все почалось. Мені подобаються лідери, бо вони виховують нас, люблять такими як ми є, докладають багато зусиль, щоб зробити з нас людей. Ми християнська команда і думаю, що у всіх має бути ціль прославити Бога через футбол - це і є моєю метою. Вся команда – друзі. Мені подобається, що атмосфера в самій команді – дружня. Якщо приходять нові люди, вони швидко влаштовуються».

Моргуненко Віктор (16 років):

«В мене є подруги, які були в таборі – вони й познайомили мене з гравцями команди. Лідери дуже добрі, вчать, тренують нас. Я ходжу на футбол, щоб більше дізнатись про Бога і грати в футбол. У ФК «Ковчег» я менше року. Сам я воротар і багато чого тут навчився. Я їздив на збори футболістів і 23 вересня ми поїдемо на товариський християнський чемпіонат у м.Чернівці. Ми - як велика родина!»

Віталій Грох – головний тренер ХФК «Ковчег»

- Яка була початкова ціль?

- Коли мої батьки почали ходити до церкви, я займався в ФК «Поділля». В той час я думав, що штунди нічого не роблять, тільки моляться. А коли тато спитав в пастора Петра Мироновича, чи дозволяється грати в футбол, він відповів, що, звичайно, можна, що він сам вболіває за ФК «Динамо», дивиться матчі збірної України. Це зруйнувало останню перепону між мною і церквою.

Коли я прийшов в церкву - познайомився з Віктором Михайлюком. Тоді я, він і мій батько почали збирати молодь та грати в футбол. В мене були невіруючі друзі-футболісти, я почав їх запрошувати. І коли в нас була вже певна кількість людей, ми вирішили поїхати в Красилів на товариський матч з їхньою молоддю. Це було 20 вересня 1998 року. Саме тоді ми зрозуміли, що потрібно організовувати християнський футбольний клуб.

Скільки було турнірів, перемог?

Спочатку, коли в нас тільки розпочиналося це служіння, були євангелізаційні християнські зустрічі, спілкування з молоддю. Потім почали організовувати невеликі турніри, чемпіонати. Це був 2002 рік. Найсерйозніше наше досягнення – в 2004 році ми стали чемпіонами Західної України по християнській лізі. Після того зайняли перше місце в області і вигравали десь 5 разів чемпіонат міста. Ще був християнський чемпіонат в Києві в 2005 році, де ми зайняли 2-ге місце. Там було багато команд: Житомир, Чернівці, Вінниця. Правила в християнському футболі не суттєво відрізняються від простого футболу. Просто відношення гравців один до одного більш коректне. Християни один одного прощають і тому в нас немає ніяких сутичок, жовтих і червоних карток. Хлопці обов’язково ходять на служіння, молодіжки. В нас є один брат, який прийшов до Бога через команду, футбол. Він прийняв хрещення, і зараз лідер молоді в Миколаївській області - це Крилевський Олег. Таким же шляхом прийняв Христа в своє серце Зіньковський В’ячеслав.

Як ви знаходите гравців?

Спочатку ми проводили християнський чемпіонат для підлітків до 16 років і деяких з них запрошували в команду. Оскільки зараз в нас вже непогана репутація в місті, люди самі телефонують, просяться, і старші, і молоді.

Які в вас цілі на майбутнє?

Хочемо розвиватися в тому плані, щоб займатися з дітьми різних вікових категорій, заснувати християнську футбольну школу.

Валентина Королевська