Служіння нечуючим

НОВИНИ СЛУЖІННЯ

• 15 січня в Хмельницькому обласному Будинку Культури для глухих відбулося свято, присвячене Різдву. На свято зібралися нечуючівіруючі та ті, хто ще не пізнав Ісуса як свого Спасителя. За допомогою жестів команда змогла показати і розповісти про народження Ісуса, де і коли Він народився і для чого Він прийшов у цей світ. Детальніше про подію в новинах CNL NEWS 

• У Дунаєвецькому Біблійному регіональному коледжі відбулася урочиста церемонія випуску студентів факультету сурдопедагогіки.  ДЕТАЛЬНІШЕ...

ПРО СЛУЖІННЯ

У 2009 році, після декількох євангелізаційних богослужінь, які проводились за участю нечуючих братів і сестер з м. Рівного, що стало для багатьох духовним пробудженням, декілька членів церкви «Дім Євангелія» та інших церков міста Хмельницького відгукнулись на Божий поклик і розпочали вивчати мову жестів. В цьому їм допомагає брат В’ячеслав Станіславов з м. Дунаєвець, який присвятив себе на це служіння близько 10 років тому. Останнім часом брат В’ячеслав проживав і звершував служіння нечуючим в м. Чернівцях, де воно добре розвинулось. Там гарна команда і далі продовжує нести працю серед нечуючих людей. Брат має бажання, щоб таке служіння могло надалі розвиватись і в Хмельницькій області.

Таким чином, влітку 2009 року був проведений денний табір в с. Нова Ушиця, а також 2 виїздних табори, де понад 300 дітей мали можливість чути про Ісуса Христа. Проведено 4 євангелізаційних служіння і було створено дві малі групи з вивчення мови жестів, де нараховувалось понад 30 учнів.

Влітку 2010 року на березі моря в Херсонській області Господь дав можливість провести табір для нечуючих різної вікової категорії. Близько 90 чоловік, в тому числі перекладачі, з’їхались з різних міст: Рівного, Хмельницького, Чернівець, Тернополя, Одеси та Києва.

Слід зауважити, що в м. Дунаївці Бог дозволив в цьому році відкрити факультет християнської сурдопедагогіки на базі Хмельницького регіонального Біблійного коледжу, де навчаються студенти з різних міст Хмельницької області (Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Дунаєвець), з Чернівців та міста Ірпіня, які на даний час майже всі практикують сурдопереклад.

Один раз на тиждень сурдоперекладачі Хмельницького відвідують спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад „школа-дитячий садок” для дітей з порушенням слуху. На зустрічах перекладачі мають можливість спілкуватися з такими дітьми, покращуючи свій досвід в мові жестів, проводити біблійні уроки, по можливості, допомагати дітям і просто бути поруч.

Важливо й те, що на базі церкви „Дім Євангелія” м. Хмельницького була організована група з вивчення Слова Божого серед нечуючих. В цьому їм допомагають перекладачі.

В’ячеслав вірить, що, саме через жертовність і посвяту команди на це служіння, багато нечуючих людей зможуть прийти до Бога й увірувати в Ісуса Христа як свого Спасителя.

Він бачить дві найголовніші мети для звершення цього служіння:

1) створення відповідних умов у церквах, де Слово Боже могло б проповідуватися жестами, і самі глухі свідчили б один одному. Брат переконаний, що глухий глухому зможе сказати краще і доступніше про Бога, і в цьому їм необхідно допомогти.

2) зробити все, щоб усі нечуючі, які проживають в нашій області та за її межами, могли почути вістку про Христа. Це справді важлива мета і щоб її досягнути - потрібна велика молитовна підтримка наших церков.

Давайте ж разом будемо підтримувати такі починання і цю працю, яка вже звершується серед молоді сурдоперекладачів. Щоб через них, їхні жести і життя, багато-багато нечуючих людей могли прийти до пізнання правди і ввійти до числа спасенних людей. Адже вони також потребують Божого прощення і спасіння.

Молитовні потреби:

1. Зразкове життя сурдоперекладачів і нечуючих, які вже увірували в Христа, їхній духовне зростання.

2. Навчання перекладачів. Щоб Бог додавав розуміння і пам’яті, що дуже необхідно для освоєння і оволодіння даного матеріалу, а також виконання Божої волі в житті майбутніх перекладачів, душеопікунів, людей, які будуть працювати з нечуючими.

3. Святкові богослужіння (Новий рік та Різдво), які планується звершити в школі глухих і клубі УТОГ, та за необхідні подарунки.

4. За спонсорів, які могли б підтримувати служіння нечуючих. Щоб ті проекти й можливості, які Бог сьогодні відкриває і кладе на серце людям, могли здійснитися.

5. За молоду нечуючу сім’ю, яка могла б нести місіонерське служіння в нашій області.

Наталя Петлюк