Подяка Богу

Осінь – прекрасна пора, коли жовтогаряче листя поволі опадає з дерев, на полях та городах люди працюють, збираючи врожай. Це час, коли починають підсумовувати рік, що минає, аналізують результати праці – як сільськогосподарської, так і духовної. Чи змінилися ми за цей рік? Якщо так – то як саме? Що ми зробили в ім’я Господа, кому допомогли, кому розповіли про Божу ласку? Господь мене рясно благословив і в цьому році, а що я приніс Господу? Які плоди в моєму життєвому кошику?

30 вересня церква «Дім Євангелія» відзначала Свято Жнив – День подяки Господу за Його благословення. На святковому ранковому богослужінні було чимало гостей.

Словом Божим ділився диякон В’ячеслав Муц, який нагадав про те, що Ісус Христос – духовна виноградина, а ми християни є її галуззям. Ми не зможемо бути плідними, якщо не будемо перебувати в Бозі. «Отець прославиться в тому, хто рясно зародить» - зазначив брат В’ячеслав. Окрім подяки за врожай, який був багатим цьогоріч, брат закликав усіх замислитись над тим, чи є вони плідними на Божій ниві.

Програма зібрання була насичена молитвами, декламаціями, співом. Велично славив Господа об’єднаний молодіжний хор. Членам церкви та гостям було приємно почути виконання нових псалмів.

Дітки недільної школи та підлітки взяли активну участь у богослужінні, прославляючи Бога віршами та піснями. В них діти дякували Богу і запитували присутніх: «А що ти приніс Богу своїм життям?».

Диякон Валерій Хома проповідував Слово Боже, читаючи з книги Левит 23:9-12. Він аналізував історію Каїна та Авеля, і на їхніх прикладах те, якої жертовності чекає від нас Бог.

Прославляли Бога цього дня і плоди – гарні досконалі овочі та фрукти, які були розкладені на східцях біля кафедри. З-поміж них виділявся велетенський гарбуз. Над усім висіли китиці винограду. Більшість плодів виростили на своїх городах члени церкви. Поруч з плодами землі лежав запашний каравай та велика Біблія.

Наприкінці служіння, за традицією церква дякувала Господу за хліб щоденний та Слово Боже – Біблію, через яке ми можемо пізнавати Бога та рости духовно. Пресвітери Микола Костишин та Анатолій Мельник дякували за хліб та Біблію.

Найрадіснішою подією свята стало щире покаяння трьох жінок, молитви яких свідчили про їхнє глибоке усвідомлення змісту життя у Бозі.