Сестринська конференція - підсумок року і нові цілі

В атмосфері обласних конференцій сестер нашої конфесії завжди відчутний якийсь трепет і сподівання чогось особливого. Мабуть, цьогорічна зустріч жінок 24 листопада видалася такою, що справдила очікування усіх її учасників – старших, молодших, представників міста і глибинки, тих, хто має певний досвід служіння та новонаверненим, загалом – близько 150 сестер, що зібралися в приміщенні церкви «Дім Євангелія» міста Хмельницького.

На початку учасників конференції привітав старший обласний пресвітер Володимир Радомський. Також брат подякував за молитви про служіння в області, порадив заохочувати до співпраці молодих сестер.

Одна з причин піднесеного настрою – тема, що розглядалася, була цікавою кожній сестрі, це – добрі справи.

Гарно затямивши з багатьох проповідей, що добрими справами ніхто не може виправдатися перед Богом, ми часто недооцінюємо того, що саме вони є ознакою нашої віри.

Про те, яке місце має практичний вияв доброти в нашому житті розповіла Любов Кметюк з Дунаєвець. Вона проаналізувала уривки з Біблії, де пояснюється роль добрих діл. Взірцем доброти і допомоги є Сам Ісус Божий Син. Саме добрі справи будуть критерієм того, як Господь розділятиме людей на «овець» і «козлів» при кінці світу. До речі, сама Люба і її сім’я є гарним прикладом відкритого до чужої біди серця. Виховавши більше десятка сиріт та дітей, позбавлених опіки батьків, вони з чоловіком знову взяли на виховання п’ятьох таких діток. Сестра розповіла про дивовижний шлях, яким Бог вів її до цього рішення.

Вияв милосердя та доброти може бути помітним далеко за межами твого міста чи села, але частіше – це найпростіші непримітні для загалу буденні речі, які робити зовсім нескладно: попутно підвезти стареньку до крамниці, подарувати відро груш сусідці, чий бичок витоптав твої грядки, попросити вибачення в сусіди, (нехай навіть алкоголіка), за свою недостойну поведінку до увірування. Це те, що підсилює світло християнина у цьому світі. Це те, що діє без слів, і набагато більше, ніж зі словами. Ці та багато інших прикладів навела у своєму виступі Тетяна Кисельова з Хмельницького, щоб проілюструвати цінну пораду: «проповідуйте завжди і скрізь, іноді – словами».

Крім доповідей деякі присутні поділилися історіями з особистого та церковного життя, що є свідченнями Божого проводу. Наприклад, Надія Небельська (м.Дунаївці) розповіла, як Бог відповів на їхню з чоловіком молитву, пославши на служіння в с.Синяківці місцевого брата, що докорінно змінився після увірування в місцях позбавлення волі. Анжела Тимощук (с.Солобківці) розповіла, як через нещасний випадок з їхньою дитиною Бог привів її до серйозного молитовного служіння.

Людмила Бондар (м.Хмельницький), Світлана Литвиненко (м.Полонне) розповіли про те, які служіння виконують сестри в їхніх церквах.

Дехто мотивував присутніх до молитовного служіння у помісних громадах (Ольга Балац, с.Пісочна), до вивчення Біблійних істин на сестринських групах (Алла Чайка, м.Кам’янець-Подільський)

Власними поезіями підбадьорила сестер Любов Маринчук (м.Хмельницький).

Виступи чергувалися зі співом тріо сестер з місцевої церкви та Надії Смалюк з Грицева.

Надія Каспрова, відповідальна за сестринське служіння в області, яка й проводила конференцію, підсумувала виступи, подякувавши всім учасникам.

Напевне, кожна жінка тут проаналізувала своє життя, принаймні, за рік, що минає, віднайшовши моменти в служінні Богові, які потребують виправлення і більшої присвяти в майбутньому.

Не менш важливою частиною зустрічі, ніж виступи, виявилося неформальне спілкування сестер за обідом. Було багато усмішок, привітань, щирих слів, співчутливих порад, і багато іншого, чого не змогли б зафіксувати жодне репортерське перо та фотоапарат. Зате кожна миттєвість нашої зустрічі на пам’яті в Господа, Який рясно благословив той день.

Лариса Мельник, м.Хмельницький

Фото: Мар’яна Жмуд