Останній час. Що буде з цим світом?

У Хмельницькій центральній церкві «Дім Євангелія» 25 жовтня 2014 року відбувся семінар, тема якого завжди є актуальною: «Останній час. Що буде з цим світом?».

Семінар проводив пастор, магістр богослов’я Микола Скопич (м. Київ).

Про особливу цікавість цієї теми свідчить кількість та склад присутніх: всього було близько 180 братів і сестер, середній вік чоловіків – 44 років, жінок – 39 р., наймолодшому серед чоловіків – 19 р., серед жінок – 16 р.,  найстаршому серед чоловіків – 82 р., серед жінок – 68 р.

Учасникам було роздано конспект учителя, який значно полегшив сприйняття викладеного матеріалу.

На початку Микола Скопич наголосив на важливості вивчення пророцтв про останній час. Есхатологія (від гр. «останній») – розділ богослов’я про події, які відносяться до останнього часу.

Часто християни не присвячують себе вивченню пророчих текстів Біблії, і цим позбавляють себе багатьох благословінь, які приносять ці тексти.

Боже Слово в багатьох текстах говорить про майбутні події і закликає бути готовими до приходу Ісуса Христа: Мв. 24:42-44; 25:13; Лк. 12:35-40; Рим. 8:23; 1Кор. 1:7; Флп.3:20; 1 Сол. 5:1-11; Євр. 9:28; Як. 5:7-8; Об.16:15.

Біблія яскраво показує, що знання пророцтв духовно підкріпляє людину і побуджує вести угодний Богу спосіб життя і дає йому для цього сили.

Розмірковуючи про скору зустріч з Христом, християнин по-новому починає використовувати свій час на землі і більше присвячує себе служінню Господу. Якова 5:7-8 «Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!».

В конспекті була проілюстрована загальна картина подій останнього часу.

Основні події останнього часу:

1.Викуплена смерть Ісуса Христа – з моменту смерті і воскресіння Ісуса Христа.

2. Період Церкви – час, коли ми зараз живемо.

3. Захоплення (вознесіння) церкви – це взяття викуплених Христом, народжених згори християн на небо перед настанням періоду скорботи.

4. Судилище Христове – це місце, де Христос оцінює християн відразу після їх вознесіння на основі їх поведінки, в результаті чого вони отримують нагороди, а інші їх не отримують.

5. Шлюбна вечеря Агнця – коли Церква навіки з’єднується з Христом як Його наречена.

6. Велика скорбота – семилітній період, який розпочнеться після вознесіння, коли світ в загальному піддасться покаранню за гріхи минулих століть.

7. Поява (явлення) Христа – повернення Христа на землю по закінченні періоду великої скорботи, коли Він прийде зі святими Церкви, забраними на небо за сім років до цього, для визволення Ізраїля, який перебуватиме під гнітом (пригніченням) Антихриста.

8. Битва на (при) Армагедоні – Об.16:16 – битва в Ізраїлі, коли велика скорбота досягне кульмінаційної межі.

9. Тисячолітнє царство – період із тисячі років, який почнеться після суду над язичниками.

10. Остання битва – по закінченні тисячі років правління Христа сатана буде випущений на волю. Він почне спокушувати людей, які житимуть у той час, щоб організувати повстання проти Христа. Велика людська армія збереться проти Христа і Його народу, але битва закінчиться миттєво.

11. Суд біля великого білого престолу – відбудеться після тисячолітнього царства, і на ньому неспасенні люди всіх віків отримають вирок вічного покарання в пеклі за свої гріхи.

На семінарі були висвітлені й інші погляди щодо питань повернення Ісуса Христа («До Тисячоліття», «Після Тисячоліття» чи «Без Тисячоліття») та вознесіння Церкви («До Скорботи» – вознесіння церкви відбудеться до періоду великої скорботи, що означає, що церква не буде випробовуватись суворими стражданнями. «Після Скорботи» – вознесіння церкви відбудеться після великої скорботи, тобто Церква залишиться на землі під час всього семилітнього періоду. «Посередині Скорботи» – вознесіння Церкви відбудеться посередині великої скорботи, тобто Церква не пройде через другу сувору частину семилітнього періоду).

На семінарі Микола Скопич прочитав і прокоментував більшу частину книги Об’явлення св.Івана Богослова.

Метою семінару було заохотити християн вивчати пророчі тексти Біблії, змінити хибну думку, що ці тексти дуже складні для розуміння, алегоричні і неясні.

Джон Мак-Артур писав: «Я уверен, что пророческие обещания следует рассматривать точно так же, как и остальные части Божьего Слова. Нет необходимости одухотворять или выдумывать аллегорические интерпретации Писания, когда буквальный смысл прочитанного абсолютно ясен. Вот если контекст какого-либо отрывка заставляет предположить, что в нем используется язык символов, только тогда мы должны искать скрытое значение этих слов. Там, где буквальный смысл Писания представляется вполне здравым, нет смысла искать какой-либо другой смысл».

На завершення зустрічі присутні змогли отримати відповіді на питання щодо  останнього часу і приходу Христа на землю.

Аліна Комар, Тамара Чиж

Интервью с Николаем Скопичем

Расскажите, пожалуйста, о себе, о вашей семье, а также как вы пришли к Богу.

Мне 41 год, живу в Киеве. У меня есть жена и двое детей. Мартину – 8 лет, а Николь – 9. Вырос я в нехристианской семье, обратился к Богу в 1991 году. Процесс обращения к Богу был постепенный, длинный, даже не знаю точно, когда он произошел. Тогда я читал разную литературу, Новый Завет, брошюры и много раз раскаивался в грехах. Думаю, что именно в 1991 году я спасся, потому что моя жизнь радикально начала меняться. Мое сердце начало мощнее отторгать грех и мучиться от греха, при этом я никогда не был в протестантской церкви. Я читал, слышал некоторые свидетельства. И позже, только через полгода, я пошел в церковь.

Расскажите о вашем служении.

С 1998 по 2000 г. в Киеве основалась церковь «Алмаз», где я служу пастором и по сей день.

Основная мысль сегодняшней конференции

Основная мысль в том, чтобы мы смотрели на события, которые пророчески нам предсказывают о будущем. Нам следует стараться разобраться в них, вникнуть, для того чтобы понять духовное благословение, которое содержится в них, разобраться, что за чем будет происходить. Мы хотели почерпнуть из этих событий благодать для наших сердец, потому что сейчас, в это тяжелое время на Украине нам особенно нужно жить верою. Это нужно для переживания страданий, нестабильности в нашей стране, когда мы не понимаем, что будет завтра, когда есть опасность для суверенитета нашей страны. Как следствие, это очищает нас, благословляет, это благодать, когда наше сердце трепещет от того, что мы движемся навстречу Господу, что есть правильным. И в итоге, это помогает нам посвятить себя Богу.

Как, по-Вашему, тема «Последнее время» связана с событиями в Украине?

Эта тема отвечает на много вопросов, которые у нас возникают во время последних потрясений в Украине, помогает нам правильно сориентироваться. Во-первых, она показывает, что, прежде всего, наша родина – Небесная, а земная родина во вторую очередь. Показывает, что мы должны жить ради Небесной родины, а не ради земной. Во-вторых, она разочаровывает нас в любом человеческом правлении, в любых человеческих ценностях, которые все равно замешаны в грехе, эгоизме, в безразличии к Богу. Видя, как люди бунтуют против Бога, это нас отрезвляет, чтоб мы не сильно возлагали свои надежды на патриотические, национальные моменты, на лидеров, президентов. Тогда мы с холодным рассудком более спокойно рассуждаем, делаем свой выбор, имеем гражданскую позицию, но наши сердца не влюблены, не привязаны к этому. Вот эта тема очень остужает наш пыл положиться на кого-то, искать лучшую жизнь. Дальше эта тема утешает нас, когда мы чего-то лишены, как, например, беженцы; она успокаивает нас, когда мы переживаем о том, что может случиться с нами, мы понимаем, что здесь на земле мы как прохожие, странники, и поэтому ожидать на этой земле райской жизни мы не можем. Мы благодарим Бога за то, что имеем, а имеем мы не мало.

Ваши пожелания для читателей журнала.

Очень сильно желаю страстно бороться за то, чтобы узнавать Бога все ближе и лучше, чтобы Он через нашу веру, через познание Слова становился близким, перед Которым нам приятно преклоняться, смиряться. А также, желаю полюбить Божье Слово и научиться Его читать так, чтобы Оно было живым, не теорией, не просто потому, что надо читать, а действительно вчитываться, исследовать Его. И тогда через это мы будем познавать Бога, Его живую истину, и будет живое настоящее христианство!

У многих из вас есть еще неверующие коллеги, друзья, родственники. Указывайте им на Бога, говорите о необходимости познавать Его. Нам нужно говорить им, что без Бога душа не будет удовлетворена.

Самое главное – нужно проповедовать Евангелие людям. Эта ситуация призывает нас примириться с Богом. Мир теряется физически, люди теряют мир с другой страной, но когда люди теряют мир с Богом – это очень страшно, и об этом нужно говорить.

Алина Комар