Валерій Антонюк зустрівся зі служителями Хмельниччини

У п’ятницю 13 лютого, напередодні проведення обласної молодіжної конференції, голова ВСЦ ЄХБ Валерій Антонюк зустрівся зі служителями церков Хмельниччини у церкві «Дім Євангелія». Не зважаючи на те, що захід проводився у вечірній час, його відвідали близько 50 служителів області. Головним посилом зустрічі було побажання, щоб служіння кожної церкви принесло благословіння суспільству сьогодні. Безумовно, що розглядалися шляхи та способи, яким чином можна досягти цього, служителі роздумовували і молилися про Боже керівництво у цьому питанні.

На початку зустрічі слово мав Валерій Степанович. Він говорив про виклики сьогодення, що постали перед християнами, і як ми маємо реагувати на них. Потрібно усвідомити, що сьогодні час не лише храмового служіння, а безпосереднього служіння і свідчення людям, які цього потребують. В.Антонюк підкреслив, що в даний час християни мають бути абсолютно тверезими, абсолютно посвяченими та абсолютно готовими. Сьогодні час залишити другорядні та третьорядні питання. «Ми хотіли б, щоб всі церкви нашого братства, незалежно від місця розташування та кількості людей, долучились до служіння суспільству – разом несли біль, бачили сльози, відчували переживання, розуміли, що Бог через нас може дати суспільству» - зазначив В.Антонюк.

Після спільної молитви Микола Іващук, голова Хмельницького ООЦ ЄХБ, висловив подяку служителям церков за підтримку обласного Об’єднання і працю на місцях. Нагадав про основні служіння, що звершуються в області, та назвав керівників комітетів служінь. За дев’ять місяців служіння старшого пресвітера області, Микола Филимонович, разом із заступниками, відвідав переважну більшість церков ЄХБ Хмельниччини і ця праця продовжується. «Поряд з тим, що церкви області звершують працю з дітьми, підлітками, молоддю, сестрами, вони покликані благовістити і служити людям через доброчинність» – зауважив М. Іващук.

У ході зустрічі брати обговорили, у якій формі звершується праця благовістя у церквах на місцях, а також поділилися благословеннями та ідеями щодо поширення Слова Божого серед нецерковних людей. Кожен присутній мав можливість висловити думку та отримати відповідь на питання, що його турбує. Брати разом визначили причини, чому останніми роками небагато людей стають членами церкви. Серед названих: коли життя християнина є поганим свідченням для оточуючих (це стає перешкодою для сусідів, односельчан прийти на богослужіння); коли все зосереджено лише на церковному служінні, а також невміння членів церков благовістити та служити іншим. Павло Чайка, відповідальний за благовістя області, погодився, що дійсно, нажаль, чимало братів і сестер не вміють розповісти людині Добру Звістку, тому в кожній церкві необхідно донести до громади інформацію про важливість цього служіння та навчити практично звершувати працю благовістя. Павло Васильович переконаний, що необхідно не просто один раз поділитися з людиною вісткою про спасіння у Христі, а повертатися і працювати з нею, спілкуватися, тоді це принесе плоди.

Також до присутніх мав слово і Володимир Омельчук, пастор церкви «Благодать» м.Києва. Він говорив про біблійну основу малих груп і їх ефективність для духовного і кількісного росту релігійної громади. Найбільший розвиток церков відбувається там, де є малі групи, і в Книзі Дії святих апостолів (2:46-47 і 20:20) ми маємо біблійне та історичне підтвердження практики малих домашніх груп, тому що християни збиралися в храмі і по домах. Перші християни були у виростанні через постійний діалог, який вівся через спілкування в малих домашніх групах. Знаково, що за перший рік завдяки малим домашнім групам церкви в Південній Кореї виросли на 50%, в Китаї, де домашні малі церкви активно розвиваються, християнство має великий і кількісний зріст. На даний час Китай щороку висилає 10 тисяч місіонерів на працю на ниві Божій. Завдяки малим домашнім групам ми маємо можливість цілеспрямовано і ефективно задовольняти людські потреби, тобто безпосередньо служити людям у цих групах.

Галина Королевська, інформаційний відділ Хмельницького ООЦ ЄХБ

Фото: Роман Мартинюк