Обережно, спокуса!

Процес нашого життя – постійна боротьба, а ми, люди, є переможцями або переможеними. Ці слова Олександра Чмута глибоко торкнулися мого серця.

13 лютого у церкві «Дім Євангелія» м. Хмельницького відбулась обласна молодіжна конференція, яка мала назву «Як перемагати спокуси». Понад 200 молодих людей з різних куточків Хмельниччини з захопленням слухали актуальну інформацію від спікера, директора ТрансСвітового радіо в Україні, Олександра Васильовича Чмута. Він говорив про небезпеку спокус, їх попередження та шляхи подолання. Хорошим прикладом стали попереджувальні знаки, які застерігають водіїв про майбутню безпеку. Це можна застосувати і у нашому житті. Що попереджає мене про небезпеку, спокусу? Щоб глибше дослідити це питання, нам потрібно зрозуміти, що означає поняття «спокуса».

Спокуса – (від гр. «кілочок, який підтримує дверцята пастки) – це збіг обставин зовнішнього та внутрішнього характеру, під час яких випробовується віра людини і під час яких людина може згрішити або зробити правильний вибір, що зробить її міцною (Мв. 18:6; Мв.16:23).

У будь-яких ситуаціях присутні троє – Бог, диявол і людина, яка робить вибір. Вони мають вплив на дану ситуацію. В цю мить людині потрібно зробити вибір на користь Бога чи диявола. Бог навмисне посилає такі ситуації, щоб випробувати нас, де ми, в свою чергу, або духовно зміцнимося, або згрішимо.

Далі Олександр Чмут навів чудовий приклад з Біблії історії Давида та Йосипа. В житті царя Давида був випадок, пов’язаний з жінкою Вірсавією. А історія Йосипа – з жінкою Потіфара. Ці дві ситуації дуже схожі, але мають два протилежних завершення. Давид, у порівнянні з Йосипом, знаходився у кращому становищі. Його ніхто не змушував чинити перелюб з Вірсавією. Але історія Йосипа складніша – жінка Потіфара примушувала його зробити цей огидний вчинок, та юний хлопець не спокусився. Ми можемо бачити життя цих двох героїв – цар Давид був помазаником Божим, людиною побожною, духовною, чого не скажеш про звичайного молодого хлопця Йосипа, який знав Бога, любив та довіряв Йому. Але спокусився і не протистояв гріху більш духовний, а простий християнин залишився вірним своєму Богу.

Ця ситуація кожного з нас примушує задуматись та перевірити своє серце, тому що те, чи встоїш, залежить від стану твого серця. «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, з нього походить життя...» (Приповісті 4:23).

Особливим моментом у викладенні теми була ілюстрація нашого життя, де було зображено дерево з хорошими плодами та кактус з поганими плодами. У центрі було сонце, що символізувало спеку – ситуацію, в якій я перебуваю (ситуація вибору). Куди я піду, який вибір зроблю – дерево з плодами чи неплодовитий кактус. Бог у ситуаціях дивиться на серце людини. Поведінка – наслідок стану серця. Ми часто хочемо змінити поведінку, звички людини, а не її серце. Бог стурбований не поведінкою, а станом серця. Олександр Васильович дав чудову пораду: «Коли ми працюємо з людьми, то не звертаймо уваги на їх поведінку, а на стан їх серця». Якщо ти, дорогий друже, гніваєшся на когось, комусь не пробачив або в чомусь не покаявся, то ти не далеко від духовного падіння.

Брат Олександр розповідав багато різних реальних історій з життя людей. На сьогодні він займається кризовим душеопікунством. У своїй практиці він дав три головних умови праці з людьми:

1. Бути повністю чесними.

2. Бути відкритими в усіх областях свого серця.

3. Бути готовими працювати над собою, змінюватись.

Проблема людини не в самій проблемі, проблема знаходиться у серці. Проблема вже не є проблемою, тому що серце людини змінилося. Підсумовуючи, брат Олександр виділив особливі слова: «Щоб жити життям перемоги, треба кожної хвилини вірити і кожної хвилини каятися!»

Кожна спокуса – це можливість зробити правильний вибір. Давайте робити правильний вибір у своєму житті, незважаючи на перешкоди.

Отже, головним процесом нашого життя є постійна боротьба, де ми є переможцями або переможеними. А щоб бути переможцями у житті, ми повинні постійно відновлювати стосунки з Богом через покаяння!

Аліна Снєгур, м. Красилів