Знайомтесь – церква м. Шепетівки
Церква ЄХБ у Шепетівці має давню історію, яка сягає початку ХХ століття – розповідає Бортюк Микола Харитонович, який ніс служіння регента хору близько 20 років та є членом цієї церкви з 1958 року.
Перші документальні підтвердження існування громади віруючих у м. Шепетівці відносяться до 1932 року. Спочатку віруючі збирались по хатах. У 1944 році купили великий єврейський будинок. Поряд була садиба брата Ісика, який передав частину своєї землі. Через рік побудували перший дерев’яний Дім молитви. В той час вкрай не вистачало Святого Письма, Біблії були лише в окремих сім’ях. Читали по черзі.
У 50-х роках церква налічувала 220 чоловік. Благовістили мало. Влада намагалась ізолювати віруючих. Старші брати ходили з проповідями по церквах і домівках. Молодь збиралась потай. Могли заспівати в одному місці, але відразу його залишити. Серед членів помісної церкви були і ті, які за вірність Господу позбавлялись волі та життя.
У радянський період християнам не було легко ні на роботі, ні у школі. Навіть за великі успіхи, добросовісність та працелюбність віруючі не тільки не заохочувались, а й принижувались. Після напруженої роботи знаходили час для служінь. Християнську та музичну освіту опановували самотужки. Люди, які пережили утиски у вірі, переповнені смирення та страху Божого. Недивлячись на похилий вік, їх молитви та мудрість є великою підтримкою для нового покоління.
З початку 90-х років життя церкви у місті Шепетівка змінилося. Нові можливості та ситуація у суспільстві спонукували до нового служіння…
З 2006 року і дотепер старшим пастором церкви є Сергій Олександрович Саволюк. Він народився в Шепетівці. Короткий час був дияконом, а з 1996 року ніс служіння пресвітера у дочірній церкві в Полонному. Господь дав поклик, бажання, сили та дари для Його справи. Пасторство є нелегким, це відповідальність перед Господом. На все потрібно знаходити час - і для сім'ї, і для служіння. Треба присвятити час для кожної душі, кожного члена церкви. Якщо не приділяти належної уваги кожній справі та душі, то Боже діло прийде в занепад.
Домашня церква Сергія Олександровича є місцем спокою та любові. Бог ніколи не залишає Своїх вірних без підтримки. Дружина пастора, Галина, як і належить, є його радістю та справжньою помічницею. Вона піклується не тільки про сім’ю, а й допомагає в церкві та у служінні. Господь дав цій родині гідне насліддя: двоє синів та дочка також працюють на славу Творця.
На даний час у церкві м.Шепетівки є 248 членів. У 2010 році Бог додав аж десять спасенних.
Вражають своїм розмаїттям напрямки служіння громади. Серед них: різноманітні молитовні групи, молодіжні зустрічі, малі групи по вивченню Біблії, музично-хорове служіння, духовий оркестр, вуличні євангелізації, недільна школа, група милосердя, започаткування нових церков та інші.
У церкві не забувають і про духовний зріст служителів. Діє група по вивченню Біблії, яку відвідують брати не тільки з Шепетівки, а й Полонного, Острога та Нетішина.
На наступний рік планується працювати над розвитком малих груп, створенням благодійного центру та добудовою Дому молитви. Все це для одного результату – Божої слави та спасіння людей.
У такій роботі християнам потрібна жертовність та готовність до всього. Вагомий вклад у спільну справу вносять пастори Віктор Михайлович Савінков, Іван Григорович Морозюк та Іван Данилович Тютюник. Важко переоцінити відданість та самопожертву пастора Олександра Миколайовича Бортюка. Слава Богу за служіння Його вірних рабів!
Старший пастор вважає церкву духовно зрілою. Наявність духовно сильних та слабких членів є невід’ємним для кожної громади. Все ж вирішальним критерієм є факт носіння сильними тягарів слабких: «Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих…» (Рим.15:1).
Служіння з дітьми
У церкві міста Шепетівки за дитяче служіння відповідає вчителька недільної школи Оксана Воронюк. ЇЇ праця з дітьми розпочалася з простої підміни іншої людини. Тоді вона зрозуміла, що це її дар від Бога. Сестра Оксана усвідомила свій поклик, що вона має навчати і вкладати зерно Правди дітям, допомагати пізнавати світ та бути для маленьких сердець просто другом.
Недільну школу започаткували у 1987 році й завданням її є проповідь дітям на зрозумілому рівні про спасіння Господа Ісуса Христа. В церкві є близько 100 дітей, з яких 60 відвідують навчання. Пастор дитячого служіння Олександр Бортюк допомагає в служінні школи та таборах. На даний час функціонує три класи. У поточному навчальному році немає найменшої групи. Діти віком до шести років перебувають разом з батьками, слухають Слово Боже та навчаються сидіти на зібранні. Коли ж у першому класі зальноосвітньої школи вони навчаться писати та читати, тоді прийдуть у школу духовну.
З 2010 року недільна школа проводиться у суботу – це дає змогу приділити достатньо часу для вивчення Біблії та навчання за програмою. Діти віруючих батьків свідчать іншим та запрошують їх на вивчення Біблії. Крім того, діти можуть приймати участь у загальному служінні та слухати проповіді.
Старша група та підлітки відвідують сільські церкви. Існують різні форми участі дітей у служінні. Проводились свята для батьків і дітей. Останнім було Різдвяне свято «Основа радості», на якому були присутні батьки. Вони з задоволенням слухали спів, урочисті вітання та декламацію різдвяної історії. На закінченні свята був проведений семестровий іспит із вивченого матеріалу. Діти розповідали вивчені вірші з Біблії та відповідали на запитання вікторини.
На майбутнє планується проводити навчання і виховання постійних вчителів, заснування гуртків у кожному класі, поповнення новими дітьми, які не знають про Ісуса Христа, проведення акцій, таборів та виїздів на природу. Молімося про це.
Молодіжне служіння
Керівником молодіжного служіння є Олександр Огнівчук. Йому не було і 20 років, коли Господь знайшов його у життєвих переживаннях та зберіг вірним для виконання Свого задуму. Недивлячись на юний вік, Бог поставив його на служіння, а згодом утвердив у виборі та покликанні.
Служіння молоді є різноманітним: молитовні групи, групи спілкування для різних категорій, євангелізації та молодіжні зустрічі.
У церкві є команда, яка формує та втілює в життя плани молодіжного служіння. Як і належить, при прийнятті кожного рішення молодь радиться з пасторами. Старший пастор підтримує ініціативу молоді у служінні. Взаєморозуміння між поколіннями сприяє виконанню Божого плану в церкві.
В майбутньому планується проведення ряду молодіжних зустрічей на тему «Єдність один з одним». Ми повинні мати любов один до одного, спільність, щоб Господь додавав тих людей, які б спасалися та поповнювали Царство Його. «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Iван.13:35). Спільною ціллю молоді є досягнення єдності. Потрібно пильнувати за своїм життям та любити один одного.
* * *
Незважаючи на вимоги нового часу та традиції віруючих старшого віку, церква розвивається, щоб навернути людей для Бога. Добре, що при цьому не забувають про головний непорушний Орієнтир нашого життя. «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євр.13:8).
Бог прославляється у служінні церкви, підтвердженням чого є навернення до живої віри нових душ.
Шановні читачі журналу, просимо молитися за пробудження в Шепетівці, відродження у віруючих родинах, за служителів та дарування їм Господньої мудрості.
Василь Сойда, Роман Ляшук